Фото: Bogdan / Wikipedia
Атомна електростанція у румунському місті Чернаводе
Нові міждержавні ЛЕП — пріоритет для співпраці з Румунією
Україна зацікавлена у розширенні потужностей імпорту електроенергії. Торік у ЄС країна закупила 3 млн млн МВт-год. Залежність від імпорту зберігатиметься і у наступному опалювальному сезоні. Вже очевидно, що Україна не зуміє самотужки покрити пікове споживання за можливих російських атак. Побудувати достатньо нової генерації до листопада неможливо.
Структура імпорту світла у червні дещо змінилася. Частка закупівель електроенергії у Румунії зросла. За даними Аналітичного центру DiXi Group, ця держава опинилася на третьому місці із показником у майже 70 тис. МВт-год, що складає приблизно 23 % від загального обсягу імпорту.
Румунія значно обігнала Польщу, однак знову поступилася Словаччині та Угорщині. Постачання з угорської енергосистеми є приблизно вдвічі більшим, ніж з румунського напрямку.
Співпраця у електроенергетиці з Румунією є пріоритетною для України. І перші кроки для збільшення технічних імпортних спроможностей вже зробили. Навесні президент Володимир Зеленський перебував із візитом в Бухаресті і мав зустріч Нікушором Даном. Лідери двох держав підписали рамкові домовленості в енергетиці.
Фото: ОПУ
Володимир Зеленський і Нікушор Дан підписали документи між Україною та Румунією про встановлення стратегічного партнерства, співпрацю в енергетичній сфері й спільне виробництво зброї
Країни планують побудувати нову високовольтну повітряну лінію між Чернівцями та Сучавою. А вже незабаром мала б запрацювати ще одна ЛЕП Порубне – Сірет, що теж знаходиться на Буковині.
Однак співпраця з Румунією не повинна обмежуватися лишень західними регіонами. Для України важливо посилити Одещину, яка з точки зору електропостачання є однією з найпроблемніших областей. (Особливо коли йдеться про її південну частину).
Поки що головною перепоною для дій залишається обмежена потужність міждержавного перетину. Натепер вона складає орієнтовно 400 МВт, а потрібно приблизно втричі більше.
«Новий інтерконектор з Румунією особливо важливий для заживлення півдня. Але в ширшому контексті до повномасштабної війни Україна розглядала себе як потенційного великого експортера електроенергії в країни ЄС», — пояснює заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.
Тобто нова лінія могла б не просто посилити імпорт світла з Румунії. Після завершення бойових дій та відновлення енергетики України, вона мала б стати великим експортним коридором: від Південноукраїнської АЕС, через Арциз і до румунської Ісакчі.
Україна та Румунія входять до Європейської мережі операторів систем передачі ENTSO-E. У рамках цієї організації країни погоджують так звані проєкти взаємного інтересу. У питанням побудови нових міждержавних ЛЕП потрібна сувора координація. Енергосистема на континенті є цілісною і не любить анархії.
Фото: revistabiz.ro
Лінії електропередач, Румунія
Поки що не передбачено проєктів, які суттєво розширили б потужності перетину електроенергії між Україною та Румунією на півдні. Причина зрозуміла — постійні російські удари.
Однак робота триває: оператори енергосистем України й Румунії розробляють технічні плани, що також забирає багато часу й ресурсів.
Та вже у серпні процес може прискоритися.
Європу знову накрила аномальна спека, Румунія не виняток. Високі температури не лише підвищують споживання світла, а й негативно впливають на його генерацію.
Скажімо, румунський оператор енергосистеми мусив зупинити один реактор атомної електростанції в Чернаводі: АЕС забракло води в Дунаї, річка обміліла — в енергетиці країни оголосили надзвичайний стан. Румунія попросила допомоги в сусідів, зокрема в України.
Річ у тім, що у спекотні дні українська енергосистема має профіцит світла, тобто його виробляють забагато — і Україна може експортувати його сусідам, жодної шкоди вітчизняним споживачам від того не буде.
«У рамках нашого стратегічного партнерства у травні президенти домовилися про будівництво лінії електропередачі високої напруги 400 кВ між нашими країнами, і сьогодні маємо ще один приклад користі поєднання енергетичних мереж і Румунії, і Україні, а також ринкам ЄС, оскільки енергетика, безперечно, життєво важливий елемент наших економік і безпосередньо впливає на витрати і якість життя громадян», — написала в соцмережах міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою.
Посилення енергосистеми Молдови допоможе Україні наступної зими
Молдова критично залежить від постачань електроенергії з Румунії. Завдяки імпорту Кишинів покриває до 70 % споживання. Внутрішньої генерації в державі недостатньо, особливо взимку — коли сонячні станції на мінімальному річному рівні генерації.
Імпорт з України дуже спорадичний — лише у профіцитні години української енергосистеми.
Правобережжя Молдови більше не купує електроенергію в окупованого росіянами Придністровʼя. Тамтешня районня державна електростанція колись була головним джерелом генерації для країни.
Молдова має кілька ЛЕП, що з’єднують її енергосистему з румунською. Більшість малі — по 110 кВ, перекинуті через річку Прут, основна на півдні.
Високовольтна лінія Ісакча — Вулканешти на 400 кВ є головним шляхом постачання румунської електроенергії. Але водночас це слабка енергетична точка Молдови.
Перш ніж потрапити на молдовську територію, ця лінія кілька разів завертає в Україну. У Кремлі це добре розуміють і вже кілька разів перебивали її. Востаннє росіяни зробили це наприкінці березня. Тоді Молдова була за крок від графіків знеструмлення. Саме тому Кишинів міркує над будівництвом нової високовольтної ЛЕП.
«Нам потрібні додаткові лінії, цієї вже замало, на імпорт є ліміт. До речі, ця квота виділяється Молдові разом з Україною, ми її ділимо. Зараз вже завершується тендер на будівництво північного з’єднання Бельці — Сучава. Її побудують упродовж двох років, і тоді в нас уже буде краще, потужність там до 400 кВ, і це багато», — каже фахівець у галузі енергетики організації Watchdog.md Серджіу Тофілат.
Фото: ipn.md
Серджіу Тофілат
Єдиний ліміт імпорту електроенергії з ЄС на дві держави — це 2.45 ГВт, лише до 20 % квоти припадають на Молдову. Тому Україна також зацікавлена, щоб Кишинів ще тісніше співпрацював з Бухарестом.
Бо будь-яка серйозна аварія в Молдові може сильно впливати на ситуацію в енергосистемі України. Провокуючи відключення світла для сотень тисяч споживачів.
Паралельно Молдова завершує модернізацію поточної головної лінії імпорту з Румунії. Ця ЛЕП починається в румунській Ісакчі й не лише кілька разів завертає в Україну, а й проходить територією самопроголошеного Придністров’я.
Тобто перш ніж потрапити, скажімо, до Кишинева, румунська електроенергія потрапляє на Молдовську ДРЕС. Цей об’єкт цілковито контрольований росіянами.
«Ми зможемо обійти цей регіон, який створює вразливість у нашій енергетичній системі. Так ми готуємося до наступного зимового сезону», — розповів LB.ua міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту.
Уже до кінця літа світло на Кишинів мало б піти коротшим маршрутом (в обхід Придністровського регіону): з румунської Ісакчі — до станції у Вулканештах і далі напряму до молдовської столиці. Проєкт профінансував Світовий банк.
Фото: point.md
Міністр енергетики Молдови Дорін Жунгієту на електропідстанції у Вулканештах
Підстанцію у Вулканештах уже встановили. Лінію тестують і мали запустити ще минулого місяця.
«Проросійські сили в Молдові намагаються спекулювати цим. Мовляв, нічого не вдасться. Я запевняю — ми на фінішній прямій. Виникли певні проблеми з трансформатором біля Кишинева», — пояснив Серджіу Тофілат.
Румунія перетворюється на великий газовий хаб Європи
Компанії OMV Petrom і Romgaz завершили встановлення газової платформи в Чорному морі. Румунія взялася за остаточну реалізацію великого енергетичного проєкту Neptun Deep. Йдеться про видобування газу з одного із найпотужніших морських родовищ у країнах Європейського Союзу. Його запаси оцінюються у 100 мільярдів кубів.
Проєкт має запрацювати вже наступного року, і якщо все вдасться, то Румунія подвоїть обсяги видобутку і стане великою країною експортером. Все це відбувається на тлі повної відмови ЄС від російського газу вже з наступного року.
Німеччина, Молдова та Словаччина вже ведуть переговори з Румунією. Neptun Deep — це проєкт компанії OMV Petrom, яка контролюється австрійським бізнесом та румунським державним підприємством Romgaz.
Фото: nwegroup.no
Проєкт Neptun Deep
Компанії прокладають трубопровід на 160 км: від родовища у морі до узбережжя, де вже зводять газовимірювальну станцію. Проєкт Neptun Deep передбачає буріння шістьох глибоководних свердловин. Газові платформи для них будують в Індонезії та Італії. До Чорного моря техніку мають привезти до кінця цього року.
«Neptun Deep — це стратегічний проєкт для Румунії, який сприятиме енергетичній безпеці країни та зменшить залежність від імпорту», — каже генеральна директорка нафтогазової компанії OMV Petrom Христина Вершер.
Україна також зацікавлена в успішній реалізації нового газового проєкту. По-перше, румунське паливо може стати вдалою альтернативою російському. У ньому є очевидний економічний зиск для покупців з ЄС, адже транспортні витрати будуть не дуже високими.
По-друге, Україна залишається імпортером палива: держава мусить купувати за кордоном 4-6 млрд кубометрів.
По-третє, наша країна у перспективі також розроблятиме шельф Чорного моря. Скажімо, у 2020 році «Нафтогаз» вів активні консультації з румунсько-австрійською компанією OMV Petrom стосовно розвідки та розробки чорноморських газових родовищ. Це був один із ключових пунктів енергетичної стратегії України, яку докорінно змінило повномасштабне вторгнення РФ у 2022 році.
